Cкільки районів буде в Приірпінні?

В повній темноті сидять два кума і розпивають пляшку. І тут один з них каже:
- Куме, а чому ви собі наливаєте більше ніж мені?
- Ну ж темно, звідки ви, куме, знаєте?
- Розумієте, куме, ви собі наливаєте буль-буль-буль- буль. А мені лише буль буль.


Зараз у Бучі та Ірпені відбуваються дуже цікаві речі – і це поза увагою громадськості, та майже як у тому анекдоті — у суцільній темряви і чутно тільки буль буль.

Так шо ж насправді відбувається у Бучі та Ірпені під гучним гаслом «реформа місцевого самоврядування»?

Раніше були райони – тепер "повіти" от і все?

Але реформа місцевого самоврядування це не тільки перейменування районів у повіти.

Офіційно децентралізація базується на двох аспектах:

• розмежування повноважень між державою і місцевим самоврядуванням;
• фіскальна реформа – підведення ресурсів під повноваження органів влади, які створюються в адміністративно-територіальних одиницях.

Але є декілька аспектів які замовчують або не афішують. Що буде з Приірпінням в результаті цієї реформи?

1. Приірпіння планується розділити: в Ірпені буде свій район, у Бучі свій.

По-перше скоріш за все Гостомель, та Ворзель «достануться» Бучі, бо дуже вже хоче цього голова Бучанської міської ради Анатолій Федорук
Нагадаємо, що згідно із законом України, територіальні громади сусідніх міст, сіл та селищ мають право до об’єднання. На договірних засадах вони можуть об’єднувати комунальні структури і кошти місцевих бюджетів. Саме про такі амбіції заявила Буча. Мер міста Анатолій Федорук запросив села Блиставиця, Мироцьке, Михайлівка-Рубежівка, а також селища Гостомель і Ворзель, хоча останні підпадають під вплив іншого населеного пункту.
Мер Бучі повідомив, що Бучанська міська рада звернулася з пропозицією до Ворзельської селищної ради об’єднатися, утворивши єдину територіальну громаду, згідно з законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Із такою пропозицією бучанці вийшли і до Гостомельської, Михайлівсько-Рубежівської, Мироцької, Блиставицької рад.
Що буде, якщо Ворзель увійде до Бучі? У Ворзелі, згідно з законом, вже не буде селищних рад. Вибиратимуть хіба що старосту, який працюватиме на постійній основі, діятиме апарат, будуть служби, пов’язані з благоустроєм, соціальними працівниками тощо. Обиратиметься об’єднана територіальна рада. Скільки буде депутатів від таких селищ як Ворзель – потім визначить Верховна Рада.
Зі слів голови Бучі, були проведені попередні розрахунки – на утриманні тільки апарату можна зекономити 12 млн. гривень. Звідки ця цифра невідомо.

Але що буде мешканцям Бучі та Ворзеля чи Гостомеля від такого об’єднання?

А нічого хорошого. Мешканців Бучі отримають додаткові черги на все. За рахунок росту чисельності та адміністративного навантаження. Так що мешканців Бучі чекає збільшення майже у два рази черги на вирішення будь-яких питань, чи то дитину у садок, чи то пенсію та субсідію отримати.
Що чекає мешканців Ворзеля чи Гостомеля від такого об’єднання? Теж нічого гарного. Тепер треба за питаннями не ходити у свій виконком, чи у відділ реєстрації речових та цивільних прав, тепер все це буде у Бучі.
Тоді кому це треба, якщо ні мешканцям Бучі, Ворзеля чи Гостомеля це непотрібно?
Тому хто отримає доступ до такої дорогої та цінної землі Ворзеля та Гостомеля. Хто це буде здогадайтесь самі.

2. Скромний Ірпінь

Після того як Буча стане центром невеличкого королівства-повіту під Києвом з самою дорогою землею включаючи землі Гостомельської, Михайлівсько-Рубежівської, Мироцької, Блиставицької рад. амбіції Ірпеня стати районним центром виглядають досить скромно. Але мало хто зауважує, що у кожній територіальній громаді мають бути такі установи органів виконавчої влади, як міліція, державне казначейство, санітарно-епідеміологічний та ветеринарний контроль, соціальний захист населення, протипожежна безпека, реєстрація речових та цивільних прав, пенсійний фонд.
Чи потягне бюджет Ірпеня це додаткове навантаження?
В принципі так. Але є одне велике «АЛЕ». Поки що влада в Ірпені будує тільки парки, а не робочі місця і підприємства. Чи приносять парки податки до місцевого бюджету? Ні.
Таким чином видатки бюджету Ірпеня дуже значно виростуть, а ось прибутки – ні. І план по вирішенню цього питання влада Ірпеня поки що не оприлюднила.


3. Жити чи виживати?
Рішення про утворення повітів повинні бути прийняті до 15 липня. Інакше керівники органів місцевого самоврядування Київщини, і Приірпіння зокрема, можуть і не отримати державне фінансування. Добре, у цьому році поділимо Приірпіння на частини, і кожний місцевий «князьок» отримає собі по «королівству». А що буде далі у наступному році? Де взяти кошти на утримання кожного окремого району? Особливо, якщо дістанція між Бучею та Ірпенем одна зупинка на маршуртці?
Нагадаю треба буде за свій власний кошт утримувати в обов’язковому порядку окремо у Ірпені і у Бучі — пост міліції, казначейство, відділи соціального захисту та пенсійного фонду, відділ реєстрації актів громадського стану, пожежну частина, швидку, а також школи, поліклініку, об’єкти культури і т. д.
Буча приєднає до себе Ворезль та Гостомель, та за рахунок продажу землі під будівництво якось виживе. А що буде з бюджетом Ірпеня у 2016 році? За рахунок яких коштів Ірпень буде утримувати школи, садочкі, свою міліцію та відділи соціального захисту, пенсійного фонду ті інши бюджетні організації. За рахунок нових парків?
Зрозуміло, що підняти нами питання так і залишаться питаннями. І як у нас завжди це робилось все буде, як вже намічено і договорено. Стануть райони повітами. Ворзель стане Бучею, а Ірпінь, своїм районом. От тільки мешканці Приірпіння не стануть від цього ні заможнішими, ні щасливішими, та й в них ніхто і не питає, та й не цікавиться.
Колись Павло Тичина, який любив і часто бував, жив, відпочивав, та творив у Приірпінні написав: «Де грози падають – там райдуги встають». Коли вже над Приірпінням встане райдуга, бо ці грози вже дістали?
Віктор Атаманчук
Джерело http://irpin.today/?p=2812

Ірпінь схаменись!!! За яке майбутнє ти проголосуєш?

22 жовтня 2014 року всі кандидати в Ірпені були запрошені підписати меморандум за чесні вибори і тільки тепер стає зрозумілим, чому не всі кандидати в депутати хочуть чесних виборів.

Тільки після того, як команда Федорука-Карплюка у Ірпені почала справжню війну з іншими кандидатами стало зрозуміло, чому вони не з’явились на підписання меморандуму за чесні вибори.

Зараз перед виборцями Ірпеня стоїть тільки одне питання!?

Чи вважають мешканці Ірпеня, що люди які зараз нехтують не тільки законами, але і мораллю завтра стануть іншими?

Якщо сьогодні люди Федорука паплюжать, палять, ріжуть бігборди інших кандидатів, де та межа за якою він зупиниться?

Якщо люди Карплюка зараз розповсюджують відверту брехню, то якщо він стане мером Ірпеня то перестане брехати?

Ну, допустимо, що кандидату в мери Ірпеня Віктору Мікуліну не можуть нічим дорікнути і тому розповсюджують листівки, суть яких зводиться до того, що його мов би підтримує Петро Мельник. Це ще можна назвати інформаційною війною, в якій ще якось можна трішки перекручувати факти.

Навіть коли героя Майдану відомого козака Гаврилюка, над яким на морозі знущались беркутівці обливають брудом мов би від імені іншого кандидата Тигова, це ще можна теж назвати інформаційною війною, бо тут важко спіймати.

Але коли вже починають нападати на бігборди, чужу агітацію, та знищувати та псувати майно, виникає тільки одне питання.

Де та межа через яку Федорук та Карплюк не переступлять?

Міліція Ірпеня питання тільки ціни?!

Хочешь стати міліціонером? У Ірпені це лише питання ціни!

Як розповідає сайт irpin.today щоб стати працівником міліції в Ірпені достатньо заплатити невеличкий хабар керівникам цієї ж міліції у розмірі 2-3 тис. доларів.

«Славетна» ірпінська міліція відома не тільки нахабним та неуважним ставленням до власних громадян, а також зокрема «кришуванням» наркоторгівлі, ґвалтівників, хабарництвом. Сьогодні Ірпінське МВ ГУМВС України всіма силами опирається неминучій люстрації.  Чому ж стражі порядку Ірпеня так бояться оновлення та «очищення»?

Міліція Ірпеня - «Дах» наркоманів та ґвалтівників?

У кінці минулого 2013 року вийшов в ефір сюжет телепрограми «Гроші» «1+1». Повідомлення журналістів вразили всю Україну. Виявляється у невеличкому Ірпені міліціонери кришують циган-наркоторговців.
Журналісти «влились» до компанії наркоманів, кілька разів їздили з ними за товаром – опіумною «ширкою». В Ірпені купували її по 40 грн за дозу (у столиці така доза коштує в два рази дорожче). Вони зафіксували номери двох машин, на яких торговці привозили зілля, та зняли на відео жіночі обличчя в темних окулярах за тонованим склом. Приховані камери проїхали за автомобілем наркоторговця і вийшли до великого будинку, в якому живуть роми. З усіма доказами журналісти прийшли до Ірпінського міськвідділу міліції, написали заяву про злочин. Домовилися про затримання наркоторговців із керівником місцевого відділу по боротьбі з незаконним оборотом наркотиків. Але, можете тільки уявити, в призначений день керівник відділу на зв’язок не вийшов.
Журналісти тиждень домагалися, щоб міліція затримала наркоторговців. Результат —  таки затримано якогось чоловіка з наркотиками, але за яких умов, хто це був і чи не замилювання це очей – достовірно невідомо.

Не менше вражає повідомлення Інформаційного підрозділу «Правого сектору»  весною цього року про двадцятирічну дівчина, яка поскаржилася на зґвалтування працівником міліції!
За словами дівчини, це сталося після того, як вона зі своєю подругою прибула до відділку міліції для надання свідчень – напередодні дівчата на своєму автомобілі не впоралися з керуванням і врізалися у вітрину магазину. Слідчий, з яким спілкувалася дівчина, сказав, що не заводитиме справу про адміністративне порушення, якщо дівчата вступлять з ним та його колегою у статевий зв’язок. Міліціонери завезли подруг до приватного будинку в Ірпені, де одну із них і було зґвалтовано.
Активісти тут же викликали міліцію та працівників прокуратури і вирушили на місце події, де затримали двох співробітників МВС. Обидва перебували в стані алкогольного сп’яніння, що згодом підтвердила експертиза. Одним із них виявився дільничний інспектор Ірпінського РУВС Сергій Мажуровський; на нього потерпіла вказала, як на свого ґвалтівника. Однак міліцейське начальство, намагаючись приховати факт злочину, наполягало, щоб дівчина написала не заяву, а тільки пояснення про обставини інциденту, яке, як відомо, не є приводом для порушення кримінальної справи. Активісти допомогли потерпілій знайти адвоката і проконтролювали, щоб усі протоколи у справі було оформлено у належний спосіб.

Безкарна бездіяльність міліції м. Ірпінь

Нещодавно коло відділу міліції м. Ірпінь пройшов громадський мітинг, ініційований представниками правозахисної організації «Об’єднання Богдана Хмельницького». Учасники акції скаржилися на неймовірні речі: заяви громадян не розглядаються, співробітники міліції не можуть надати кваліфікованих правових відповідей, «слідчий перестав відповідати на дзвінки» тощо. А одна з учасниць твердить, що ірпінські міліціонери ще 6 років тому побили її онука та його товаришів, після чого закрили справу та лишилися ненаказаними. У них відповідь одна – «матеріали досудового слідства загублені».
Цікавим виявляється той факт, що відділком міліції на мітинг був підісланий «засланець» — дільничний інспектор міліції лейтенант Пальченко Олександр Анатолійович, котрий прихованою камерою знімав мітинг. Варто зазначити, що був він без форми та перше відмовився показувати посвідчення.
Результатом акції протесту стала обіцянка в.о. начальника Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області у 15-денний термін вирішити проблемні питання. Чекаємо на розв’язку.

Безневинні «міліціонерчики»
І навіть на перший погляд дрібні правопорушення, але у виконанні міліянтів, значно підривають і без того невисокий авторитет «рідної» ірпінської міліції.

Це можна зрозуміти, адже штрафи для фізичних осіб за куріння у заборонених місцях залишаються незмінними і їх визначено статтею 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — 51-170 грн за перше протягом року порушення, 170-340 грн — за друге і наступні. Це мізерні суми. Так до порівняння, у минулорічному зверненні працівників міліції Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській обл. до нардепа Геннадія Москаля зазначалося:
«Багато наших працівників, особливо жінки, які вперше були прийняті в міліцію, сплачували хабар в УКЗ ГУМВС області в середньому від 2,5 до 3 тисяч доларів США. Які можуть бути працівники міліції, яким уже при вступі на службу в МВС потрібно платити хабар керівникам цієї ж міліції?»

Джерело 

Хто захистить Ірпінь від міліції?

В Ірпені складається парадоксальна ситуація – мешканці Ірпеня шукають тих хто зможе захистити їх від своєї ж міліції!!!

Про свавілля міліціянтів та інших правоохоронних органів неодноразово піднімалося питання у ЗМІ. Люди скаржаться на байдуже ставлення до їхніх звернень, неуважність та нахабство з боку міліції.

Зрештою, така поведінка, за словами представників правозахисної організації «Об’єднання Богдана Хмельницького» на чолі з головою – Валерієм Товмачем, і призвела до громадського мітингу біля відділу міліції м. Ірпінь. Саме вони організували збори громадян під вікнами Ірпінського відділу міліції. Мета зборів – вплинути на дії правоохоронців, змусивши їх розглянути заяви громадян, які надходили упродовж останніх 6-ти років та залишалися без відповіді.«Мене рік тому збила машина, то до кого я вже не ходила – результату ніякого. Мою заяву навіть не прийняли, бо якби вона була внесена до загального реєстру – її б не мали права не розглянути. А так – шукай вітру в полі!», - скаржилася обурена громадянка Ірпеня Ганна Головцева.На вимоги громадян правоохоронці пообіцяли, що усі заяви, які надходили, будуть розглянуті найближчим часом, а ті, які «загубилися», слід написати наново. У свою чергу, правозахисники «Об’єднання Богдана Хмельницького» і Валерій Товмач запевнили протестувальників, що візьмуть цей процес під особистий контроль, і якщо упродовж 15 днів жодна заява не отримає «зелене світло», активісти знову зберуть громадян на мітинг, залучивши вищі керівні органи та радикальні санкції проти так званих «лівоохоронців».

Олеся Василець

Джерело http://www.irpin.com.ua/irpen-obschestvennyiy/livoohorontsi-budut-pid-kontrolem.html

Коцюбинське - “готельний бізнес” отця Миколи

Читачі сайту kotsubynske.com.ua старанно відмоніторили Інтернет і знайшли цікаві і, що саме головне беззаперечні докази: на території колишнього дитсадка у Коцюбинському ще до недавна діяв по суті готель.

“Це зрозуміло, що зараз всі кошти він пускає на ремонт. У нього бізнес. Біженці поїдуть, а готельний бізнес – процвітатиме. Я обожнюю шукати в Інтернеті такі речі, які є безапеляційними доказами того, що насправді відбувається,” – розповідає Анна, мешканка Меблевої.

Докази, що їх знайшла проста Коцюбинчанка вражають. Просто на мапі видно, що тут здаються приміщення в оренду.

При збільшенні фото можна подивитись, який ремонт зроблено в середині.

Два роки тому це все вже приносило прибуток. Свідченням цьому є відгуки на сайті.

І це ще не все. Якщо один з корпусів здається в оренду, то вже у 2012 році в другому корпусі було все готово, аби прийняти охочих відвідати “Євро-2012”.

Самі медики вже розуміють, що загроза нависла і над їхнім корпусом, який самовільно вирішили обнести парканом. Їх не на жарт непокоїть, що дерева, яким знищили частину кореневої системи, можуть завалитись на госпбудинки та швидкі.

Яму під паркан, яку за дорученням депутата Ільницького  рили з порушенням всіх норм, залізли на територію Нацпарку, спершу навіть не загородили.

Мешканці Меблевої мали самотужки в сутінках закопувати ту її частину, яка по суті перерила стежку в ліс.

Коцюбинчани вирішили перевірити, чи дійсно тут ведеться готельний бізнес отцем-депутатом. Номер телефону в оголошенні один в один збігається з мобільним телефоном депутата Миколи Ільницького.

Активістка Ольга Матюшина вирішила перепитати чи дійсно тут здавали приміщення.

“Вже не здаємо,” – відповів чоловічий голос, власник якого одразу поклав слухавку.

Оголошення встигло переглянути понад 16 тисяч охочих.

Тобто власник телефонного номеру не заперечує, що до біженців тут вже був налагоджений процес оренди.

Коцюбинчанка Анна, яка досліджувала це питання в Інетернеті, звернула увагу редакції, що ту інформаціє я й англійською мовою. Контакти – незмінний телефон отця Миколи.

“Дивіться, що тут написано англійською: конференц-хол 100 метрів для 80-ти людей,  для маленьких груп зала 55 метрів квадратних на 35-40 людей. Готельні кімнати покращеного комфорту для 14 людей. Так звані “дабли” для 16-ти людей. Їдальня для 50-ти людей. Сауна, бассейн та спортзал. Зверніть увагу, що проекти дизайнерські, ” – перекладає й наголошує жінка, що не полінувалась й зробила інформаційну підбірку для редакції “Сайту громади Приірпіння”.

Будівля за словами тих, хто готував таке оголошення, розташована в лісі поруч з озером.

“Так а що ви думаєте для когось це новина? Он на джипах скільки люди бачили, що сюди приїздили на ніч. І чоловіки на джипах, до речі не самі бували,” – розповідає джерело редакції в Коцюбинській селищній раді.

Готельний бізнес відбувається по суті під прикриттям двох релігійних організацій: “Логос” та“Благо”, які курує отець і депутат Коцюбинської селищної ради Микола Ільницький.

Податківці наголошують, що для релігійних громад і готельного бізнесу система оподаткування кардинально різниться.

Нагадаємо, приміщення колишнього дитсадка віддали в оренду релігійній громаді УПЦ КП, яку в селищі Коцюбинське представляє Микола Ільницький.

Згодом він разом із іншим депутатом Петром Бомбою переконав раду, що дитсадка тут ніколи не буде, бо СЕС у жодному випадку не дасть дозвіл на те, аби в будівлі перебували діти.

Рада прийняла рішення відчужити 1250 метрів у приватну власність й отримала за один метр квадратний менше 1400 гривень.

Пройшло десь півроку й тут в супереч словам депутаів Ільницького і Бомби, розмістили дітей.

Влітку на провідних телеканалах України з’явились сюжети про те, що отець Микола, взявши кредит, надав прилисток для біженців.

Сюжети мали свій результат і на початку червня на рахунок надійшов мільйон гривень від екс-міністра доходів і зборів Олександр Клименка, який зараз перебуває за кордоном.

Ільницький і далі продовжував просити гроші в політиків та місцевих рад саме на ремонт приміщення. Постійно скаржився, що фінансів бракує і на ремонт, і на паркан.

У цей час вимушені переселенці сиділи без необхідних ліків. в елементарній аптечці був відсутній навіть пластир.

Ліки не раз підвозили волонтери та мешканці Приірпіння.

Наприкінці червня Ільницький зажадав, аби рада віддала останні 250 метрів цього приміщення на 5 років оренди. Ці 250 метрів Ільницький торік, коли просив приватизувати 1250 метрів квадратних, пообіцяв залишити громаді й на них обіцяв не претендувати.

Перед біженцями та телеканалами була виголошена промова, де отець Ільницький, біженці та прихожани переконували всіх, що вимушеним переселенцям не допомагає жоден депутат, окрім отця Миколи.

Рада критичною кількістю голосів віддала останні 250 метрів в оренду на 5 років.

У тексті рішення немає жодного слова про біженців чи вимушених переселенців.

І рішення про приватизацію, і рішенні про 5 років оренди приймались критичною кількістю голосів за згодою і активного лобіювання селищного голови Вадима Садовського, якому на міських виборах критично потрібна підтримка пастви, бо вже 9-й рік його каденції у селищі значно погіршились умови проживання.

Зауважимо, що депутат Петро Бомба, який виступає завжди разом з отцем Ільницьким, оскільки є його прихожанином, теж є підприємцем.

Бомба має свої приміщення й коли на сесії стояло гостро питання, куди ж селити біженців, від нього пропозиції розмістити нужденних хоча б тимчасово в відремонтованій будівлі не надходило. Будівля стояла порожня.

Сусідство з людьми, що так справно ведуть бізнес, відверто непокоїть медиків. Вони вже бояться за долю 3-го корпусу приміщення, де залишається медзаклад.

“Хай там що, але лікарню він у нас не отримає. Ми кістками ляжемо. Людей приведемо. не дочекається,” – кажуть медики, які межують  з релігійною громадою.

Источник 

Хто Голова Ірпеня?

Бурна катавасія довкола дуже солодкого крісла секретаря Ірпіньскої міської ради, який за теперішних обставин автоматично стає в. о. міського голови, кожень день набувають нового розвитку. Після подій у міськраді 27-го червня Богдан Мельничук у судовому порядку оскаржив прийняте депутатами рішення щодо його переобрання, вважаючи це зборами, а не легітимною сесією.

У п’ятницю 4-го липня Ірпінський міський суд виніс ухвалу, якою задовольнив позов Богдана Мельничука, фактично залишивши його чинним секретарем Ірпіньради й виконуючим обов’язки міського голови.

6 липня Ірпенем поширилася інформація, буцімто прихильниками Юрія Денисенка, який наразі вважає себе секретарем міськради, буде чи то пікетуватися, чи то штурмуватися приміщення Ірпінського міського суду. Відтак, зранку 7 липня біля суду зібралися прихильники Богдана Мельничука. Проте своїх опонентів вони там не зустріли.

Утім, кілька годин очікування не минули даремно. Вони пройшли у досить насиченому обговоренні політичних подій Ірпеня. Представники громади, зокрема, ознайомлювалися з публікаціями місцевих ЗМІ щодо останніх подій. Вивчали, наскільки об’єктивно автори доносять до читачів думку громадськості. Прочитавши у комунальній газеті “Ірпінський вісник” інтерв’ю з “новобраним секретарем міської ради” Юрієм Денисенком, відома активістка Тетяна Ледньова та інші присутні ініціювали збір підписів за відставку головного редактора цього видання Василя Закревського, зважаючи на неправдиву інформацію, поширену цим ЗМІ. Люди також пригадали “Віснику” численні факти ігнорування думки громадськості.

Наразі у приміщенні міськради спостерігається досить дивна картина. Якось уже при спробах повернутися Скаржинського я заходив до міської ради і запитував: яка сьогодні влада? Так-от, нині ситуація у виконкомі така: у кабінеті міського голови на другому поверсі працює Богдан Мельничук. На третьому поверсі у кріслі секретаря міськради «возсідає» Юрій Денисенко або його помічники. Ще працівники виконкому не то жартома, не то всерйоз додають, що на першому поверсі керують хлопці з кімнати №2, а на четвертому – головний архітектор Михайло Копач. Словом, на кожному поверсі – своя влада.

Звісно, що ірпінчанам вже обридли такі непевні розклади й невизначеність ситуації. Через що люди плекають надії і з нетерпінням чекають перевиборів міського голови 26 жовтня, аби нарешті покласти край цьому бардаку в ірпінській владі. Для повного наведення ладу в місті ще необхідно переобрати й депутатів Ірпіньради. 

Автор

Олександр НАКАЗНЕНКО

Оригинал на http://www.irpin.com.ua/Page-3.html

У місті Ірпінь оберуть мера?!

Верховна Рада призначила позачергові вибори голів в десяти містах.
За відповідне рішення депутати проголосували у вівторок.
Зокрема, вибори мерів призначили в Ірпені Київської області, Вугледарі Донецької області, Малині Житомирської області, Полонному Хмельницької області, Кіровську Донецької області, Почаєві Тернопільської області, Городенці Івано-Франківської області, Ічні Чернігівської області, Любомлі Волинської області, Сарнах Рівненської області.
Рада призначила вибори на 26 жовтня.
По материалам
http://news.meta.ua/ua/archive/17.06.14/cluster:37039560-Rada-priznachila-vibori-10-meriv/