Кто кроме Председателя Правления НБУ Валерии Гонтаревой заработал миллиарды на падении гривны?
В серпні цього року
голова Нацбанку Валерія Гонтарєва попереджала: ті, хто скуповує долари по
завищеній ціні, про це гірко пошкодують. На той момент ціна питання становила
13 гривень за долар. Гонтарєва мала рацію: ті, хто купував валюту наприкінці
літа, дійсно потім каявся. Але лише через те, що не зробив більший її запас.
Адже зараз вільноконвертованих грошових знаків у продажу нема. Вони існують
лише віртуально – як показник дедалі стрімкішого падіння гривні.
Деякі об’єктивні
показники для знецінення гривні, безумовно, є. Це і дефіцит торгівельного
балансу, і зниження обсягів імпорту, і те, що інвестори (не в останню чергу
через нестабільну політичну обстановку) почали виводити активи з країни. Є й ще
один фактор, який сприяє девальвації: те, що маючи дефіцит бюджету, уряд
нарощує паперову грошову масу, ставлячи курс під удар.
Але навіть попри це
знецінення гривні вдвічі (при тому, що навіть російський рубль подешевшав лише
на 50% – і це після стрімкого падіння ціни на нафту) було гіршим з усіх
прогнозованих сценаріїв. Та й це ще не все. Аналітики валютного ринку говорять
про те, що свого дна гривня ще не досягла. Вона падатиме й далі, і результати
такого падіння будуть воїстину плачевними.
З усіх українських
банків три чверті ризикують «померти». Виживе 25%, і те за умови рефінансування
їх Нацбанком. Біля 300 мільярдів гривень (з числа тих депозитів, які власники
не встигли забрати) ризикують залишитися у банках-фантомах назавжди. Так
постане проблема на кшталт тієї, з якою громадяни стикнулися після розпаду СРСР
і падіння радянського Ощадбанку. Всякі спроби повернути вкладникам їхні
заощаджання обернуться гіперінфляцією.
