Хто Голова Ірпеня?

Бурна катавасія довкола дуже солодкого крісла секретаря Ірпіньскої міської ради, який за теперішних обставин автоматично стає в. о. міського голови, кожень день набувають нового розвитку. Після подій у міськраді 27-го червня Богдан Мельничук у судовому порядку оскаржив прийняте депутатами рішення щодо його переобрання, вважаючи це зборами, а не легітимною сесією.

У п’ятницю 4-го липня Ірпінський міський суд виніс ухвалу, якою задовольнив позов Богдана Мельничука, фактично залишивши його чинним секретарем Ірпіньради й виконуючим обов’язки міського голови.

6 липня Ірпенем поширилася інформація, буцімто прихильниками Юрія Денисенка, який наразі вважає себе секретарем міськради, буде чи то пікетуватися, чи то штурмуватися приміщення Ірпінського міського суду. Відтак, зранку 7 липня біля суду зібралися прихильники Богдана Мельничука. Проте своїх опонентів вони там не зустріли.

Утім, кілька годин очікування не минули даремно. Вони пройшли у досить насиченому обговоренні політичних подій Ірпеня. Представники громади, зокрема, ознайомлювалися з публікаціями місцевих ЗМІ щодо останніх подій. Вивчали, наскільки об’єктивно автори доносять до читачів думку громадськості. Прочитавши у комунальній газеті “Ірпінський вісник” інтерв’ю з “новобраним секретарем міської ради” Юрієм Денисенком, відома активістка Тетяна Ледньова та інші присутні ініціювали збір підписів за відставку головного редактора цього видання Василя Закревського, зважаючи на неправдиву інформацію, поширену цим ЗМІ. Люди також пригадали “Віснику” численні факти ігнорування думки громадськості.

Наразі у приміщенні міськради спостерігається досить дивна картина. Якось уже при спробах повернутися Скаржинського я заходив до міської ради і запитував: яка сьогодні влада? Так-от, нині ситуація у виконкомі така: у кабінеті міського голови на другому поверсі працює Богдан Мельничук. На третьому поверсі у кріслі секретаря міськради «возсідає» Юрій Денисенко або його помічники. Ще працівники виконкому не то жартома, не то всерйоз додають, що на першому поверсі керують хлопці з кімнати №2, а на четвертому – головний архітектор Михайло Копач. Словом, на кожному поверсі – своя влада.

Звісно, що ірпінчанам вже обридли такі непевні розклади й невизначеність ситуації. Через що люди плекають надії і з нетерпінням чекають перевиборів міського голови 26 жовтня, аби нарешті покласти край цьому бардаку в ірпінській владі. Для повного наведення ладу в місті ще необхідно переобрати й депутатів Ірпіньради. 

Автор

Олександр НАКАЗНЕНКО

Оригинал на http://www.irpin.com.ua/Page-3.html