Масляна. Що треба робити в цей тиждень?

Масляна - як гуляємо цей тиждень?

Масляна. Як відзначати, що робити в цей тиждень?

Настав Масляний тиждень в якому кожному дню є своє призначення.
Читайте ще,

Масляна українські традиції та звичаї

Як пише сайт irpin.today  Масляна була одним з найпопулярніших свят серед слов’ян і відзначалася як мінімум тиждень. Український народ у всі часи обожнював Масляну. Ритуали свята були розписані буквально по днях. Треба зауважити, що язичницька Масляна починалася за тиждень до дня Весняного Рівнодення (21 березня) і закінчувалася через 7 днів після нього. Тобто її відзначали два тижні. Так що для любителів відзначати Новий рік і Старий Новий рік є можливість два рази відзначити Масляну. Перший раз з православними християнами, а другий раз з православними язичниками в День весняного рівнодення, так би мовити Нова масляна та Стара Масляна.
Загальновідоме народне свято Масляна з давніх давен ще святкувалось також, як Колодка або Колодій.
Ой, колодка, колодка,
Ой яка ж ти солодка.
Цілий рочок треба ждати,
Щоб на тобі погуляти!

Але повернемося до питання Масляна. Що робити в цей тиждень?
Кожен день масляного тижня має свою назву і ритуали.
Отже, Масляна. Розклад на весь тиждень!
Насамперед святковий Масляний тиждень ділиться на два періоди:
з понеділка по середу — Вузька Масляна,
а з четверга по неділю — Широка Масляна.
Це також данина язичницький традиції. Раніше вузька Масляниця святкувалася тиждень до Дня весняного рівнодення, а широка Масляна — тиждень після Дня весняного рівнодення.
Але, і там і там значення цих понять однакове. Вузька Масляна ще дозволяє господарську роботу, а ось в Широку Масляну працювати вже не можна: ні шити, ні прати, ні прибирати. А ось готувати можна і потрібно!



Розклад Масляного тижня.
Масляна. Понеділок — зустріч.
У перший день Масляної споруджується опудало Зими з соломи. На опудало одягають старий жіночий одяг і насаджують на високу палицю. Опудало Зими не просто споруджується, а його зі співом і гулянням возили на санях по селу або вулиці.
Потім опудало Зими ставилось на головній площі, села, міста чи вулиці.
Традиційно опудало Зими ставили на вершині завчасно залитої крижаної гірки і в цей час починалося катання на санчатах з гірки.
Масляна. Понеділок. Господині починають пекти млинці, першим з яких пригощають бідного або убогого, щоб він пом’янув померлих родичів. Якщо в будинку є тварина (не обов’язково корова або свиня), а наприклад, кішка або собака, то перший млинець можна віддати «бідній тварині». З тією ж метою, щоб вона пом’янула померлих родичів. Це робиться, щоб не шукати на вулиці бідного або убогого.
Масляна. Понеділок. У цей день на гостини один до одного приходять свати.
Як ми вже казали загальновідоме народне свято Масляна з давніх давен ще святкувалось також, як Колодка або Колодій.
Осібне місце у цьому святі належить унікальному за символікою звичаю, що відомий під назвою “волочити колодку”. Вперше цей термін увійшов до писемних джерел чотири з лишком сторіччя тому, хоч на думку багатьох дослідників, він сягає своїм корінням у дохристиянські часи, мо, навіть до матріархату, оскільки в ньому чітко простежуються елементи глибинних вірувань – “законодавцями колодок” були не чоловіки, а жіноцтво.
В понеділок зранку, де жіночий гурт збирався справляти Колодки, одна з жінок приносила до хати звичайне поліно – частину дерева життя та символ продовження роду. Інші жінки сповивали його, наче маленьку дитину, і, розклавши на столі принесену складчину, частувалися та вітали одна одну з “народинами”.
А довкола тільки й чути було: “Народився Колодій, народився!”
У цій традиції відображається магія родючості: неодруженим парубкам жінки прив’язують колодку (фалічний символ продовження роду), а також прив’язують колодку тим батькам, котрі не одружили своїх дорослих дітей (у т. ч. і дочок) у цей шлюбний сезон. Ti, кому прив’язали колодку, можуть відкупитись гостиною, дарунками тощо.



Масляна. Вівторок — загравання
У вівторок люди також ходять у гості на млинці, гуляють по ярмарках (тобто зараз по магазинах), катаються на санчатах з гірки. Крім того, це день проходить оглядини наречених і сватання, з тим, щоб після Великого посту зіграти весілля.
Масляна. Вівторок. Чим ще вирізняється вівторок, що в цей день вже можна починати веселий балаган і розваги. По хатах ходили ряжені і або видивлялись наречених, або просто стукаючи до господарів та випрошуючи у них або гостини або частування.
Масляна. Вівторок. З цього дня починалися справжні гуляння. Катання на санях, без мети, а просто заради розваги. Усілякі народні гуляння і навіть невеликі театралізовані вистави. На вулицях зустрічалися великі групи ряджених, в масках, які роз’їжджали по знайомих і не знайомих домівках. Великими компаніями каталися по селу, на санях. Зараз це була б колона автомобілів або байкерів. Було в пошані і інша нехитра розвага — катання на санках з обмерзлих гір. Правда гірки були круті і високі і покриті льодом і готували їх ретельно всією громадою. Це було неначе змагання — у кого в селі або на вулиці буде вища або крутіша гірка.


 
Масляна. Середа — До тещі на млинці.
У Масляну середу тещі запрошують зятів та інших гостей поласувати своїми млинцями, проявити любов і повагу до зятя.
Насправді це один з найголовніших днів масляного тижня. Так як тещі мало не місяць готувалися до цих відвідин.
В цей день готували подарунки і тещі і зятю, а часто і усім родичам.

Розклад Масляного тижня — Широка Масляна
Масляна. Четвер — розгуляй він же розгул (Перелом, Широкий четвер).
Масляна четвер. З цього дня починається Широка Масляна, коли не можна працювати, зате можна гуляти і святкувати. Влаштовуються веселі народні гуляння з розвагами: катання на санях, кулачні бої, танці, пісні, стрибки через багаття. І все супроводжується частуваннями з млинцями та варениками, сметаною і маслом.
Характерні особливості. У цей день починалися перші спекотні кулачні бої на Масляну, в яких були свої суворі правила. Не можна було, наприклад, бити лежачого (пам’ятаєте приказку «лежачого не б’ють»?) Або до першої крові.



Масляна. П’ятниця — тещині вечірки
День відповідного візиту тещі і родичів до своїх зятів на млинці. Завдання зятя цього дня — показати свою прихильність і повагу до тещі. Неповага зятя до цієї події вважалась соромом і образою, і ставала приводом до вічної ворожнечі між ним і тещею.
Крім цього цілий ряд Масляних звичаїв був присвячений майбутнім весіллям і молодятам (залишки шлюбно-сімейних обрядів). Так що в цей день так само активно ходили на «оглядини» до майбутніх наречених.



Масляна. Субота — посиденьки зовиці
Молоді невістки (дружини вважалися прийшли «невесть звідки», невеста — невесть звідки «казна-звідки»), невістки казна-звідки, приймали у себе рідних. Особливо зовиць.
У Масляну суботу невістки традиційно кличуть до себе в гості зовиць, тобто сестер чоловіка, пригощають їх млинцями і дарують подарунки.
Масляна. Субота . У цей день палили дуже великі вогнища іспускализ горипалаючі колеса, допомагаючи Сонцю розтопити сніг іпрогнатимороз та Зиму. Веселі ігри, кулачні бої, танці, співи, а також ігрища, флірт і поцілунки між хлопцями і дівчатами прославляли Ярилу- бога родючості, життєвої сили та інстинктупродовження роду.


 
Масляна. Неділя — проводи Масниці, а також Прощена.
В останній день Масляної прощаються з зимою і спалюють опудало Зими із залишками святкової їжі, а попіл розвіюють по полю. Цей ритуал супроводжується масовими гуляннями і веселощами. В останній день Масляної спалювали опудало Зими. Багато хто думає, що це опудало Масляної, але немає: чи не Масляну спалюють, а Зиму проводжають!
Всі неодмінно вітали один одного поцілунком і говорили: «Прости мене, будь ласка». А їм відповідали: «Бог простить, і я прощаю». Потім люди просили один у одного вибачення за заподіяні неприємності і можливі образи. Також в цей день поминають покійних родичів. З цією метою в Прощену неділю ходили на кладовище, залишали на могилах млинці, молилися і поклонялися праху рідних.

В останній день Масляної не тільки прощаються з Зимою, але й з усім поганим що було у тому році!

Джерело http://irpin.today/?p=2403