Навколо війна.
Війна не тільки у Донбасі війна у нашому рідному Ірпіні.
Тому навіть якщо Ви не військовий і територіально далеко від Донбасу, все одно навколо воєнні дії.
Ви можете не чути пострілів, не знати про кількість загиблих, не бачити страшних смертей та спустошливих руйнацій, але Ви все одно учасник цієї війни, якщо не збройної складової, то інформаційної.
Герої не вмирають!
Як повідомляє сайт http://irpin.today 21 липня 2014 р. у бою під Луганськом загинув Микола Королько, боєць батальйону «Айдар», житель м. Буча. Вже 28 липня Приірпіння та всю Україну сколихнула страшна звістка про загибель під Лутугіне 12 бійців цього ж батальйону, двоє з яких – колишні афганці з Ірпеня – Микола Личак та Олександр Давидчук.
Протягом доби підрозділи батальйону брали участь у трьох різних операціях за різними напрямками навколо м. Лутугіне. У кожній з груп були втрати. Всього батальйон втратив 23 людини.
Ігор Мазур, котрий очолює «Правий сектор» у Київській області, доброволець із батальйону “Айдар”, сьогодні повідомив: «Привезли в Київ наших 200 «айдарівців» – двоє з Києва, двоє з Ірпеня, двоє з Гайсина. І ще Орест із Заліщиків та Сірко з Могилів-Подільського. Хлопці загинули 28 липня в бою під Лутугіне. Ще четверо поїхали з супроводом з Харкова. З кожним почесна варта – бойові побратими, які провели товаришів по зброї до рідних домівок. Вічна память!!!
Через годину з афганцями і унсовцями відвеземо Саню Личака на цвинтар в Ірпінь, а потім через 2 години похорон Колі Давидчука в Немішаєво. Обоє «афганці». А завтра з хлопцями поховаємо в Києві аварця Руслана Алієва і українця Ігоря Римара. Помоліться за них!»
Брудні балачки сепаратиста
Отак і маємо – брат проти брата, а ще проти іноземного ворога. Кожен із нас може допомогти, якщо і не коштом, то хоч інформаційною підтримкою!
Нещодавно довелося спілкуватися з колись товаришем, а тепер сепаратистом, вбивцею, українофобом – Олександром Лебединцем (жителем м. Донецьк). Вже перші його репліки (передаю дослівно) викликали великий жаль та ще більше обурення:
«Укры мрут и их мобилы у других людей, и на звонки не отвечают, а отсылают левые люди смс. Так что киев полностью во лжи»
«Могу смело сказать –Западной Украины в составе Украины скоро не будет! ДАМАЙДАНИЛИСЬ!»
На це Олександр отримав палку відповідь, проте не заспокоївся і виказав усю свою темну суть, затуркану свідомість, елементарну неосвіченість та душевну ницість. Йому однаково, що страхітливі погрози на адресу синів Батьківщини – великий гріх, на його рахунку вже й не такі гріхи.
«А ты знаешь, что под Крым заняли денег на майдан? И точно так же под другие регионы? И то, что Украина давно вся продана?»
«Если будет удар на Крым — будет война на территории Украины!»
У подальшій розмові в українофоба постійно звучить: «Правда за нами! За Киевом – ложь и США!», і так раз за разом, тому невільно розумієш, цей лозунг, вбитий у голови не один місяць, виголошується вже несвідомо!
Далі Олександр переходить до «аргументів». Пропонує подумати, чого Запорізька прокуратура хоче заборонити «Правий сектор». На це відповіді довго шукати не доводиться, прес-служба прокуратури повідомляє, що висунутий позов про заборону діяльності громадської організації «Антикорупційний рух «Правий сектор Запоріжжя», котрий стосується кількох випадків порушення громадського порядку у місті. Також повідомляє, що адмінсуд вже заборонив діяльність молодіжної організації «Слов’янська гвардія» (дехто мабуть нині побратим Олександра, тож йому так і щемить за «Правий сектор»).
Ще напрочуд цікавою видалась наступна теза:
«Нас никто не спонсировал! Разве только после референдума госструктуры области начали к нам присоединятся и с казны области разработали с тех денег, что на киев посылались когда-то».
Побачивши таке, аж закортіло на догоду усім сепаратистам дати пораду поцікавитися відомостями про дотаційні регіони України (у Донецької області за 2013 р. профіцит/дефіцит дорівнює -9,25 млрд грн., у Луганській – -5,07 млрд грн).
А от теза «В Крыму люди довольны и рады своему выбору!» викликала
навіть іронічну посмішку, видно давно бойовику не доводилось бувати на
півострові, де проблеми не тільки з основним джерелом доходу –
відпочивальниками, але й першочерговими благами – провіантом та водою. А
ще чомусь забув про корінний народ Криму, адже татари бойкотували так
званий «референдум».
Всієї грязюки та фейків і не перекажеш. Мова також йшла про дітей без органів (саме це нібито слугувало причиною пошкодження сепаратистами злітно-посадкової смуги у Донецьку!), про народ Донбасу, який начебто самовільно вступає до лав сепаратистів та злочинців, зовсім не під дулами автоматів, про захоплення України США та ін. Але так і не згадав ні про Боїнг-777, ні про загиблих під обстрілом дітей. Висновок – вбивці з промитими мізками!
Заключною фразою українофоба (без змін) було «Донбасс никто не ставил и не поставит на колени, и будем стоять». Тут виродок наївно помиляється, Путін давно це зробив, і Донбас, як і Крим, таки стоятиме на тих колінах, якщо не схаменеться! Хто сіє вітер, пожде бурю!
І тільки в одному ми не можемо не погодитися з кривавим вбивцею Олександром Лебединцем (його ж словами) – «время покажет и вскоре вскроется правда»! Слава Україні!
Оригінал на http://irpin.today/?p=142
Війна не тільки у Донбасі війна у нашому рідному Ірпіні.
Тому навіть якщо Ви не військовий і територіально далеко від Донбасу, все одно навколо воєнні дії.
Ви можете не чути пострілів, не знати про кількість загиблих, не бачити страшних смертей та спустошливих руйнацій, але Ви все одно учасник цієї війни, якщо не збройної складової, то інформаційної.
Герої не вмирають!
Як повідомляє сайт http://irpin.today 21 липня 2014 р. у бою під Луганськом загинув Микола Королько, боєць батальйону «Айдар», житель м. Буча. Вже 28 липня Приірпіння та всю Україну сколихнула страшна звістка про загибель під Лутугіне 12 бійців цього ж батальйону, двоє з яких – колишні афганці з Ірпеня – Микола Личак та Олександр Давидчук.
Протягом доби підрозділи батальйону брали участь у трьох різних операціях за різними напрямками навколо м. Лутугіне. У кожній з груп були втрати. Всього батальйон втратив 23 людини.
Ігор Мазур, котрий очолює «Правий сектор» у Київській області, доброволець із батальйону “Айдар”, сьогодні повідомив: «Привезли в Київ наших 200 «айдарівців» – двоє з Києва, двоє з Ірпеня, двоє з Гайсина. І ще Орест із Заліщиків та Сірко з Могилів-Подільського. Хлопці загинули 28 липня в бою під Лутугіне. Ще четверо поїхали з супроводом з Харкова. З кожним почесна варта – бойові побратими, які провели товаришів по зброї до рідних домівок. Вічна память!!!
Через годину з афганцями і унсовцями відвеземо Саню Личака на цвинтар в Ірпінь, а потім через 2 години похорон Колі Давидчука в Немішаєво. Обоє «афганці». А завтра з хлопцями поховаємо в Києві аварця Руслана Алієва і українця Ігоря Римара. Помоліться за них!»
Брудні балачки сепаратиста
Отак і маємо – брат проти брата, а ще проти іноземного ворога. Кожен із нас може допомогти, якщо і не коштом, то хоч інформаційною підтримкою!
Нещодавно довелося спілкуватися з колись товаришем, а тепер сепаратистом, вбивцею, українофобом – Олександром Лебединцем (жителем м. Донецьк). Вже перші його репліки (передаю дослівно) викликали великий жаль та ще більше обурення:
«Укры мрут и их мобилы у других людей, и на звонки не отвечают, а отсылают левые люди смс. Так что киев полностью во лжи»
«Могу смело сказать –Западной Украины в составе Украины скоро не будет! ДАМАЙДАНИЛИСЬ!»
На це Олександр отримав палку відповідь, проте не заспокоївся і виказав усю свою темну суть, затуркану свідомість, елементарну неосвіченість та душевну ницість. Йому однаково, що страхітливі погрози на адресу синів Батьківщини – великий гріх, на його рахунку вже й не такі гріхи.
«А ты знаешь, что под Крым заняли денег на майдан? И точно так же под другие регионы? И то, что Украина давно вся продана?»«Если будет удар на Крым — будет война на территории Украины!»
У подальшій розмові в українофоба постійно звучить: «Правда за нами! За Киевом – ложь и США!», і так раз за разом, тому невільно розумієш, цей лозунг, вбитий у голови не один місяць, виголошується вже несвідомо!
Далі Олександр переходить до «аргументів». Пропонує подумати, чого Запорізька прокуратура хоче заборонити «Правий сектор». На це відповіді довго шукати не доводиться, прес-служба прокуратури повідомляє, що висунутий позов про заборону діяльності громадської організації «Антикорупційний рух «Правий сектор Запоріжжя», котрий стосується кількох випадків порушення громадського порядку у місті. Також повідомляє, що адмінсуд вже заборонив діяльність молодіжної організації «Слов’янська гвардія» (дехто мабуть нині побратим Олександра, тож йому так і щемить за «Правий сектор»).
Ще напрочуд цікавою видалась наступна теза:
«Нас никто не спонсировал! Разве только после референдума госструктуры области начали к нам присоединятся и с казны области разработали с тех денег, что на киев посылались когда-то».
Побачивши таке, аж закортіло на догоду усім сепаратистам дати пораду поцікавитися відомостями про дотаційні регіони України (у Донецької області за 2013 р. профіцит/дефіцит дорівнює -9,25 млрд грн., у Луганській – -5,07 млрд грн).
А от теза «В Крыму люди довольны и рады своему выбору!» викликала
навіть іронічну посмішку, видно давно бойовику не доводилось бувати на
півострові, де проблеми не тільки з основним джерелом доходу –
відпочивальниками, але й першочерговими благами – провіантом та водою. А
ще чомусь забув про корінний народ Криму, адже татари бойкотували так
званий «референдум».Всієї грязюки та фейків і не перекажеш. Мова також йшла про дітей без органів (саме це нібито слугувало причиною пошкодження сепаратистами злітно-посадкової смуги у Донецьку!), про народ Донбасу, який начебто самовільно вступає до лав сепаратистів та злочинців, зовсім не під дулами автоматів, про захоплення України США та ін. Але так і не згадав ні про Боїнг-777, ні про загиблих під обстрілом дітей. Висновок – вбивці з промитими мізками!
Заключною фразою українофоба (без змін) було «Донбасс никто не ставил и не поставит на колени, и будем стоять». Тут виродок наївно помиляється, Путін давно це зробив, і Донбас, як і Крим, таки стоятиме на тих колінах, якщо не схаменеться! Хто сіє вітер, пожде бурю!
І тільки в одному ми не можемо не погодитися з кривавим вбивцею Олександром Лебединцем (його ж словами) – «время покажет и вскоре вскроется правда»! Слава Україні!
Оригінал на http://irpin.today/?p=142
Комментариев нет:
Отправить комментарий